Новини блогу

Виши́ва́нка — новітня назва народної руської (української[3] та білоруської[4]) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського національного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. Від часів середньовіччя традиційно носилася як повсякденний та святковий одяг. З XX століття носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Традиційні назви — соро́чка

Історично слово «вишиванка» вживалося в значенні вишиваного предмета[5][6][7][8], вишитої сорочки[7] або вишивки[8]. В сучасному значенні наголос у слові можливий як на другий, так і на третій склад[1][2].

В Україні існували всі назви спіднього одягу слов'ян: сорочка, кошуля, рубашка. Л. Нідерле вважає, що в давні часи слов'яни носили довгі сорочки (рубища), але вже в кін. 1 тис. н. е. носили також і короткі сорочки — властиво «сорочки». Таку сорочку зображено на бронзовій фігурі з могили на Полтавщині та на срібній фігурі з могили на Київщині. В подібні сорочки вдягнені скоморохи на фресках Софіївського собору в Києві. В сербів та хорватів відомa назвa — кошуля, в поляків — кошуля, в білорусів — кошуля, в чехів — рубашка та кошуля. В чоловічих сорочках 14-17 ст. комір називався ожерелям (жерелами) або сорочкою, він був пишно прикрашений і прищіпався. Тунікоподібну сорочку чоловіки носили у всіх місцевостях України крім Волині та Полісся. В Білорусі такі сорочки траплялися рідко. Сорочка «з уставками» характерна для України, а також Білорусі, Польщі, Чехії. Називається цей тип сорочок в Білорусі кивняровкою або кошулею, в той же час як тунікоподібна сорочка називається тут — сорочка. В Росії цей тип чоловічої сорочки не зустрічається взагалі. «Стрілкова» чоловіча сорочка була мало поширена в Україні, відома вона також в Білорусі, більш характерним цей тип сорочки є для прибалтійських країн, а також для Польщі. В Україні було відоме полотно під назвою «рубь».

«В с. Макарів сорочку з тонкого лляного полотна називали „пониток“, а з товстого лляного чи конопляного — „рубаха“».

На Поділлі рубашкою називали сорочку гіршої якості.